кінчити

кінчити

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "кінчити" в других словарях:

  • покінчити — чу/, чи/ш, док. 1) перех. (заст.) і неперех. Завершити, закінчити що небудь; довести до кінця. || Витратити до кінця. 2) перех. (заст.) і неперех. Ліквідувати що небудь, позбутися чого небудь. || Покласти край чомусь, припинити тривання чого… …   Український тлумачний словник

  • укінчити — чу, чиш, док., діал. Закінчити …   Український тлумачний словник

  • викінчити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • колінчити — дієслово недоконаного виду бити діал …   Орфографічний словник української мови

  • викінчити — див. викінчувати …   Український тлумачний словник

  • докінчити — див. докінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчити — див. закінчувати …   Український тлумачний словник

  • колінчити — чу, чиш, недок., перех., діал. Бити …   Український тлумачний словник

  • прикінчити — див. прикінчувати …   Український тлумачний словник

  • скінчити — див. скінчати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»