кінчити
Смотреть что такое "кінчити" в других словарях:
покінчити — чу/, чи/ш, док. 1) перех. (заст.) і неперех. Завершити, закінчити що небудь; довести до кінця. || Витратити до кінця. 2) перех. (заст.) і неперех. Ліквідувати що небудь, позбутися чого небудь. || Покласти край чомусь, припинити тривання чого… … Український тлумачний словник
укінчити — чу, чиш, док., діал. Закінчити … Український тлумачний словник
викінчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
колінчити — дієслово недоконаного виду бити діал … Орфографічний словник української мови
викінчити — див. викінчувати … Український тлумачний словник
докінчити — див. докінчувати … Український тлумачний словник
закінчити — див. закінчувати … Український тлумачний словник
колінчити — чу, чиш, недок., перех., діал. Бити … Український тлумачний словник
прикінчити — див. прикінчувати … Український тлумачний словник
скінчити — див. скінчати … Український тлумачний словник
